Що ускладнює роботу на чернівецьких об’єктах
Лікарня не зупиняється. Майже всі наші об’єкти в області — корпуси, які продовжували приймати пацієнтів, поки ми працювали. Це диктує геть усе: години шумних робіт, огородження зони, маршрут вивезення сміття, узгодження із завідувачами відділень. У технічному завданні цього зазвичай немає жодним рядком, а на майданчику саме воно визначає графік.
Цифри з проєкту, а не з каталогу. Вантажопідйомність і кількість зупинок у наших договорах в області різні: 1275 кг на 4 зупинки в дитячій поліклініці, 1000 кг на 5 зупинок у Заставнівській лікарні. Вони походять із проєкту під конкретний корпус, а не з формулювання «як зазвичай» у тендерному завданні — і саме тут закладається різниця в остаточній сумі.
Шахти, якої немає. У старому лікарняному корпусі місця під ліфт часто не передбачали взагалі, а возити хворих на ношах треба сьогодні. Тоді шахта будується ззовні, як у Сторожинці. З цього моменту головним стає не постачання обладнання, а будівельна частина — і строк рахується по ній.
Погодження в центрі міста. Частина чернівецьких будівель — під охороною, і зовнішній ліфт на такій будівлі погоджують не лише містобудівно. Практичний наслідок для замовника один: час на погодження закладають у графік на старті, поряд із проєктуванням, а не сподіваються пройти його паралельно з монтажем.