+38 (050) 585-39-28 Залишити запит
Норми простою мовою

Законодавство про ліфти

Що вимагає кожен документ, кого він зобов’язує і на чому найчастіше спотикаються власники будівель. Без переказу статей — тільки практичний бік.

  • 32нормативних документів
  • 5розділи

Навіщо цей розділ

До нас регулярно телефонують із однаковими питаннями: чи треба міняти ліфт після двадцяти п’яти років, хто відповідає за нього в ОСББ, чи можна обслуговувати його своїм електриком. Відповіді є в нормах, але написані вони мовою, якою ніхто не розмовляє, і розкидані по десятках документів різних відомств.

Тут ми зібрали ті норми, що справді стосуються ліфтів, ескалаторів і підйомних платформ, і пояснили кожну своїми словами: що вона регулює, кого зобов’язує, що з неї випливає для власника будівлі. Окремо — місця, де замовники помиляються найчастіше, бо саме вони потім коштують грошей і зірваних строків.

Ліфти: введення в обіг та експлуатація

Ліфт у житловому будинку чи лікарні — обладнання підвищеної небезпеки, і відповідає за нього власник, а не монтажники, які колись його поставили. Запитання, з якими до нас приходять голови ОСББ та інженери відділів капітального будівництва, майже завжди зводяться до двох. Як зробити, щоб новий ліфт можна було законно ввести в експлуатацію. І що робити далі, роками, щоб його не зупинили.

Відповіді лежать у різних документах, і плутанина між ними — найчастіша помилка в тендерних завданнях. Технічний регламент, затверджений постановою КМУ № 438, стосується введення нового обладнання в обіг: хто за що відповідає, як підтверджують відповідність, що має бути в маркуванні й документах. НПАОП 0.00-1.02-08 — про подальше життя ліфта: монтаж, експлуатацію, ремонт, реконструкцію, модернізацію. Один документ закінчується там, де другий тільки починається.

Далі — стандарти, на які спираються і регламент, і правила. Тексти ДСТУ платні, видає та продає їх ДП «УкрНДНЦ», тому повних текстів ми не публікуємо: пояснюємо, для чого кожен потрібен і на якому етапі про нього згадують. Окремо подивіться на EN 81-21 — у старому будинку з тісною шахтою саме з нього починається розмова про те, чи проєкт узагалі можливий.

КМУ № 438

Технічний регламент ліфтів: що потрібно, щоб новий ліфт можна було ввести в обіг

Регламент чинний з 5 січня 2018 року, розроблений на основі Директиви 2014/33/ЄС. Він працює для нових ліфтів і компонентів безпеки, які вводять в обіг після цієї дати. Визначає, хто в ланцюжку постачання за що відповідає, яку процедуру оцінки відповідності проходить обладнання, яке маркування та які документи його супроводжують. Для замовника висновок простий: разом із кабіною ви приймаєте пакет документів про відповідність. Немає документів — немає підстав підписувати акт.

Кому знадобиться: Замовники нового будівництва, ОСББ і лікарні, які ставлять новий ліфт замість старого, тендерні комітети на етапі складання технічного завдання.

Новий ліфт замість старого — це обладнання, яке вперше вводять в обіг, і питання відповідності тут виникає в повному обсязі. Капітальний ремонт, після якого в шахті лишається той самий ліфт, — інша ситуація. Вимоги до введення в обіг, механічно переписані в завдання на ремонт, потім нема кому виконати: постачальник вузлів не оформить відповідність на чужий ліфт.

Повний текст — Законодавство України →

НПАОП 0.00-1.02-08

Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів: як ліфт живе після монтажу

Затверджені наказом Держгірпромнагляду від 01.09.2008 № 190, зареєстровані в Мін'юсті 07.10.2008 за № 937/15628, набрали чинності 18.10.2008; станом на перевірку документ чинний. Охоплюють виготовлення, монтаж, експлуатацію, ремонт, реконструкцію та модернізацію ліфтів і підйомників — електричних і гідравлічних ліфтів, будівельних підйомників, малих вантажних, багатокабінних пасажирських. Це весь час життя обладнання після того, як його привезли на об'єкт: регламент закінчується на введенні в обіг, правила тягнуться далі.

Кому знадобиться: Усі, хто вже експлуатує ліфт: ОСББ, управителі будинків, балансоутримувачі, лікарні, школи, комунальні підприємства.

Найпоширеніша помилка — вважати, що після підписання договору на обслуговування відповідальність переїхала до підрядника. Договір передає виконавцю роботи, а не статус власника. Коли приходить перевірка, розмова починається з власника, а вже він показує, кого найняв і що той робив.

Повний текст — Законодавство України →

ДСТУ EN 81-20

Безпека конструкції та монтажу пасажирських і вантажних ліфтів

Базовий стандарт для проєктування й монтажу нових пасажирських і вантажних ліфтів: він задає вимоги безпеки до самого ліфта та до його встановлення в будівлі. На нього посилається виробник у документах на обладнання, від нього відштовхується проєктувальник, коли рахує шахту та навантаження на конструкції. Текст платний, видає його ДП «УкрНДНЦ», тому конкретних вимог ми тут не переказуємо — їх бере з першоджерела проєктувальник.

Кому знадобиться: Проєктувальники, замовники нового будівництва, тендерні комітети, технічний нагляд.

У тендерних завданнях за звичкою досі трапляється формулювання «згідно з EN 81-1/81-2» — позначення з попередньої серії. Перед публікацією закупівлі позначення та рік редакції варто звірити в каталозі ДП «УкрНДНЦ». Інакше учасники порахують пропозиції за різними редакціями, і зіставити їх між собою буде неможливо.

Повний текст — каталог стандартів →

ДСТУ EN 81-21

Новий ліфт у старій будівлі: коли шахта менша за норму

Базовий стандарт писаний під нове будівництво, де шахту роблять потрібного розміру. У старих будинках, лікарнях і школах приямок або простір над верхньою зупинкою часто менший, а перебудувати шахту фізично нікуди. Цей стандарт — саме про такі випадки: він описує підхід, за якого новий ліфт ставлять у наявну тісну шахту завдяки додатковим захисним рішенням і обмеженням, щоб не наражати на ризик тих, хто ліфт обслуговує.

Кому знадобиться: ОСББ і управителі старих будинків, лікарні, навчальні заклади — усі, хто міняє ліфт у вже збудованій шахті.

Це той стандарт, який рятує проєкт після висновку «шахта не проходить». Але рішення за ним закладають у проєкт і в тендерне завдання від початку. Якщо замовник цього не передбачив, за типовим завданням привезуть ліфт, який просто не стане в шахту, і закупівлю доведеться переграти — зі строками наново.

Повний текст — каталог стандартів →

ДСТУ EN 13015

Технічне обслуговування ліфтів і ескалаторів: що має бути в договорі

Стандарт про обслуговування вже змонтованого обладнання — ліфтів і ескалаторів: як формують програму робіт, які інструкції передають власнику ті, хто монтував, як документують виконане. Практично це рамка для договору з обслуговуючою організацією. Без такої рамки обслуговування легко зводиться до підпису в журналі раз на місяць і виїздів на застряглу кабіну. Дві дуже різні послуги за приблизно однакову ціну.

Кому знадобиться: ОСББ, управителі, балансоутримувачі — на етапі вибору обслуговуючої організації та узгодження договору.

Порівняйте перелік робіт у пропозиції підрядника з інструкцією виробника саме вашої моделі ліфта. Якщо в договорі немає прив'язки до конкретної програми робіт, ви купуєте реагування на виклики. Різниця проявляється не одразу — вона видна станом обладнання за кілька років, коли міняти підрядника вже дорого.

Повний текст — каталог стандартів →

ДСТУ 7309, ДСТУ 7310

Монтаж ліфта і його приймання в експлуатацію

Пара національних стандартів, що стосується монтажного етапу та приймання: як організовують роботи на об'єкті та що перевіряють перед пуском. Для замовника це та частина, за якою приймають роботу підрядника. Тексти платні, деталі — у самих стандартах. Практичний бік простий: ліфт, який уже їздить, ще не означає закритих робіт, поки не оформлене приймання і не зібрані документи.

Кому знадобиться: Замовники будівництва й капітального ремонту, технічний нагляд, приймальні комісії, бухгалтерія, яка чекає на закриття робіт.

Затримки на цьому етапі майже ніколи не технічні — вони документальні. Паспорт, виконавча документація, результати випробувань збираються паралельно з монтажем, а не після нього. Перелік того, що підрядник передає при здачі, найкраще прописати в договорі, поки в замовника ще є важелі.

Повний текст — каталог стандартів →

ДСТУ 8863, ДСТУ 9064

Ще два національні стандарти ліфтової лінійки

Ці позначення регулярно трапляються в переліках нормативних документів у проєктах і тендерних завданнях поряд з EN-серією. Тексти платні, видає їх ДП «УкрНДНЦ». Що саме вимагає конкретна редакція, видно лише в самому стандарті, тому переказувати зміст із чужих слів ми не беремося. Якщо стандарт із цієї пари згадано у вашому проєкті, найшвидший шлях — попросити проєктувальника пояснити, яку саме вимогу він звідти бере.

Кому знадобиться: Тендерні комітети й проєктувальники, які формують перелік нормативних документів до закупівлі.

Перед тим як внести позначення стандарту в тендерну документацію, перевірте в каталозі УкрНДНЦ рік редакції. Номер, скопійований зі старого технічного завдання, — типове джерело зауважень під час моніторингу закупівлі й привід для скарг від учасників.

Повний текст — каталог стандартів →

ОМД 33497324.005-2014

Експертне обстеження ліфта, що відпрацював призначений строк служби

Коли ліфт відпрацював призначений виробником строк служби, питання подальшої роботи вирішують не на око: спеціалізована організація проводить експертне обстеження, а ця методика задає порядок його проведення й оформлення висновку. За результатами стає зрозуміло, чи може ліфт працювати далі, за яких умов і що для цього треба зробити — від ремонту окремих вузлів до модернізації або заміни.

Кому знадобиться: Власники ліфтів із солідним стажем: ОСББ, комунальні підприємства, лікарні, навчальні заклади.

Висновок обстеження — не папір для галочки, а вихідні дані для кошторису й для заявки на фінансування. Часто виходить дешевше один раз замінити ліфт, ніж продовжувати строк і щоразу докуповувати вузли, яких уже майже ніхто не виробляє. Обидва варіанти варто порахувати до того, як іти по гроші.

Повний текст — Законодавство України →

Ескалатори й траволатори

Ескалатор рідко трапляється в житловому будинку — це обладнання лікарень, вокзалів, підземних переходів, торгових і адміністративних будівель. Найчастіше він дістається замовникові разом із будівлею: хтось колись його змонтував, а паспорт і схеми доводиться шукати в архіві. Нормативна база тут помітно бідніша, ніж для ліфтів.

Опорних документів по суті два, і вони з різних епох. ДСТУ EN 115-1 — національний стандарт, що переймає європейські вимоги безпеки до конструкції машини. НПАОП 0.00-1.06-77 — правила про будову та експлуатацію, позначення яких відсилає до 1977 року. Між ними майже пів століття: різна логіка, різна термінологія, різні уявлення про те, що взагалі треба перевіряти. Зшивати їх доводиться проєктувальникові та експлуатуючій організації вручну — офіційного містка між документами немає.

Ще одна типова пастка — шукати відповіді в ліфтових документах. Технічний регламент, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017 р. № 438, стосується ліфтів і компонентів безпеки для них, тобто нового обладнання, яке вводять в обіг. Правила НПАОП 0.00-1.02-08 — про ліфти, будівельні підйомники та їхні складові частини. Ескалатора в цих переліках немає, і це не недогляд: у нього свій набір документів.

ДСТУ EN 115-1

Вимоги безпеки до ескалаторів і траволаторів

Це головний технічний орієнтир, коли ескалатор або траволатор ставлять уперше чи міняють старий. Стандарт задає вимоги безпеки до самої машини — під нього виробники проєктують обладнання й готують супровідні документи. Для замовника висновок практичний: якщо посилання на стандарт стоїть у технічному завданні, підтвердженням має бути документація виробника, а не усні запевнення менеджера на переговорах. Детально переказувати зміст ми не будемо — стандарт платний.

Кому знадобиться: Проєктувальникам, замовникам нового обладнання та заміни старого, тендерним комітетам, які пишуть технічне завдання.

Повного тексту не публікуємо: ДСТУ — платні національні стандарти, їх видає й продає ДП «УкрНДНЦ». Цифра після дефіса — номер частини, тож у документації вказуйте, на яку саме ви посилаєтесь. Інакше суперечка з постачальником про обсяг вимог виникне вже після постачання, коли торгуватися пізно.

Повний текст — каталог стандартів →

НПАОП 0.00-1.06-77

Будова та експлуатація ескалаторів: правила, успадковані з 1977 року

Документ дивиться на ескалатор як на обʼєкт щоденного нагляду, а не як на товар, що виходить на ринок. Він про організаційний бік: хто в експлуатуючій організації відповідає за машину, який персонал допускають до обслуговування, яка технічна документація ведеться протягом служби. Для власника будівлі це означає, що самої лише покупки справного обладнання замало — потрібні призначені люди й папери, які підтверджують нагляд. Писався він під обладнання свого часу, і це видно.

Кому знадобиться: Балансоутримувачам будівель з ескалаторами, головним інженерам, службам експлуатації лікарень, вокзалів, торгових та адміністративних обʼєктів.

Найчастіша плутанина: ліфтові правила НПАОП 0.00-1.02-08 на ескалатори не поширюються — їхній предмет це ліфти, будівельні підйомники, малі вантажні ліфти та багатокабінні пасажирські підйомники. Шукати там вимоги до ескалатора марно. І не сподівайтеся вичитати з документа такого віку вимоги до частотних приводів чи сучасної електроніки керування — ці питання закривають стандарт і документація виробника.

Повний текст — Законодавство України →

Підйомні платформи та доступність

Гроші на безбар'єрність зараз знаходять — програми доступності, субвенції, окремий рядок у капремонті. Спотикаються не на грошах. У тендерну документацію пишуть «ліфт для осіб з інвалідністю», а на об'єкті потрібна вертикальна платформа. Або купують сходовий підйомник туди, де він фізично не проїде. Після розкриття пропозицій переграти це майже неможливо: предмет закупівлі вже визначений, і виправляти доводиться новою процедурою.

Три різні машини. Ліфт — кабіна в шахті: зайшов, натиснув поверх, поїхав. Вертикальна підіймальна платформа теж іде вгору, але повільно, на невелику висоту, і найчастіше кнопку треба тримати натиснутою весь час руху. Сходовий підйомник власної шахти не має взагалі: рейку ведуть уздовж наявного маршу, і по ній їде крісло або платформа під візок. Конструкції різні — отже, різні й стандарти, і кошториси.

Ще одне: сама машина часто виявляється меншою частиною витрат. Приямок, майданчик перед ним, огородження, окреме живлення, іноді підсилення перекриття; у приставній шахті додаються фундамент і скління. ДБН відповідає на питання, куди має вести доступний шлях і якою має бути архітектура, стандарти на платформи й ліфти — якою має бути сама машина. Одне без одного не працює. Тексти ДСТУ платні, їх видає і продає ДП «УкрНДНЦ», тому нижче — тільки суть.

ДСТУ ISO 9386-1

Вертикальні підіймальні платформи

Про вертикальні підіймальні платформи для людей з обмеженою мобільністю: безпека пристрою, розміри, як він має поводитися під час руху. Це правильна адреса, коли треба подолати перепад рівнів — ганок, півповерх, сцена в актовій залі, — а ставити повноцінний ліфт ніде або нема сенсу. Платформа їде повільно й невисоко, часто без замкненої кабіни. Огородження, приямок або заїзну частину та окреме живлення закладають у проєкт разом із самою платформою, інакше вони випадають із кошторису.

Кому знадобиться: ОСББ зі сходами при вході, лікарні та школи з перепадом рівнів усередині, проєктувальники, які прокладають доступний шлях.

У тендері пишуть «ліфт для маломобільних груп», а за описом виходить платформа — і навпаки. Пропускна здатність у неї невелика, тож там, де через вхід іде постійний потік людей, вона стане вузьким місцем. Окрема історія — приямок: якщо його немає й видовбати ніде, потрібна заїзна частина, а вона з'їдає площу перед платформою, якої в тісному вестибюлі може просто не бути.

Повний текст — каталог стандартів →

ДСТУ ISO 9386-2

Сходові підйомники

Друга частина того самого стандарту — про похилі підйомники, що їдуть уздовж маршу сходів. Буває крісло, буває платформа під візок. Рейку кріплять до стіни або на власні стійки, шахта не потрібна, будівельних робіт мінімум. Варіант для випадків, коли вхід перебудувати не можна: історична будівля, вузький під'їзд, немає місця ні під шахту, ні під приямок.

Кому знадобиться: ОСББ у старому фонді, установи в пам'ятках архітектури, приватні будинки, де сходи не перекроїш.

Найчастіше все впирається в пожежні вимоги до ширини шляху евакуації — підйомник звужує марш навіть у складеному стані. Це питання варто закрити з проєктувальником до оголошення закупівлі, а не після монтажу. Ще одне: одна одиниця обслуговує свою ділянку сходів, а підйом на кілька поверхів із поворотними майданчиками — вже інша конструкція й інші гроші. І користувач має самостійно заїхати й керувати рухом, що підходить не кожному.

Повний текст — каталог стандартів →

ДБН В.2.2-40:2018

Інклюзивність будівель і споруд

Будівельні норми про доступність будівлі загалом: безперервний маршрут від межі ділянки до входу і далі до приміщень, куди людина йде, самі входи, шляхи руху всередині, місця, де без вертикального переміщення не обійтися. На цей документ орієнтуються проєктувальник і експертиза, коли оцінюють доступність об'єкта. Головна думка для замовника проста: доступність — це маршрут, а не набір окремих пристроїв, і розривів у ньому бути не повинно.

Кому знадобиться: Замовники нового будівництва й реконструкції, ОСББ при капремонті входу, бюджетні установи, які звітують про безбар'єрність.

Класика — точкова доступність: платформу біля ганку поставили, а всередині до реєстратури ще три сходинки. Гроші витрачені, маршрут обірваний. Друга біда — обладнання добирають наприкінці проєктування, і машину доводиться втискати в готові габарити; виробник не завжди має модель під такий отвір і таку висоту підйому. Тип пристрою краще називати тоді ж, коли малюють план входу.

Повний текст — Мінрегіон →

ДСТУ EN 81-70

Ліфт, яким може скористатися людина з інвалідністю

Коли вертикальне переміщення забезпечує саме ліфт, цей стандарт описує, що робить кабіну придатною для пасажира з інвалідністю: компонування й розміри, розташування та позначення органів керування, тактильні й звукові підказки, поведінку дверей. Він доповнює загальні вимоги до безпеки ліфтів, а не заміняє їх, тому в завданні на новий ліфт його згадують окремим рядком поряд із базовою специфікацією.

Кому знадобиться: Замовники нових ліфтів і модернізації в громадських будівлях; ОСББ, яким треба, щоб у кабіну заїжджав візок або дитяча коляска.

У старому житловому фонді це найболючіше місце. Наявна шахта часто просто не дає поставити ширшу кабіну, і вибір звужується до двох: розширювати шахту або відверто визнати, що повної відповідності не буде. З'ясовувати це треба обміром до тендеру, а не коли обладнання вже на майданчику. І ще: стандарт написаний про ліфти — вимагати його від вертикальної платформи означає вимагати не за адресою.

Повний текст — каталог стандартів →

Будівельні норми з вимогами до ліфтів

Питання «які вимоги до ліфта в нашому будинку» майже ніколи не має відповіді в самих ліфтових нормах. Скільки ліфтів, якого призначення кабіна, чи потрібен пожежний ліфт, де стане шахта — це задає будівельна норма на конкретний тип будівлі. Лікарня, школа, готель і дев'ятиповерхівка вимагають різного, хоч обладнання на вигляд однакове.

Ці норми відповідають на питання «що проєктувати». Поряд із ними працюють два документи іншої природи: Технічний регламент ліфтів і компонентів безпеки для ліфтів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017 р. № 438 і чинний з 5 січня 2018 року, — про введення нового обладнання в обіг; і НПАОП 0.00-1.02-08, затверджені наказом Держгірпромнагляду від 01.09.2008 № 190, — про експлуатацію та обслуговування. Плутати ці стадії — типова помилка замовника.

Окремо про реконструкцію. Наявні будівлі проєктували за нормами свого часу, і буквально привести їх до сьогоднішніх вимог виходить не завжди — шахта така, яка є. Це реальний конфлікт, і вирішують його проєктним рішенням, а не мовчанням у тендерній документації. Повних текстів ДБН і ДСТУ ми не публікуємо: стандарти видає та продає ДП «УкрНДНЦ», а норми мають редакції зі змінами — звіряйтеся з чинною.

ДБН В.2.2-15

Житлові будинки: коли ліфт потрібен і яким його закладають у проєкт

З цієї норми починається розмова про ліфт у житловому будинку: за яких умов він потрібен, скільки одиниць передбачає проєкт, як враховано мешканців, що не подолають сходи самі. Для ОСББ тема спливає здебільшого під час реконструкції, надбудови або прибудови — тоді до будинку підходять із мірками сьогоднішнього дня, а не часу, коли його зводили.

Кому знадобиться: ОСББ, управителі будинків, забудовники житла, проєктувальники

Заміна ліфта в наявному будинку не перетворює будинок на новий об'єкт, але шахта, збудована за старими правилами, під сучасні габарити кабіни підходить не завжди. З'ясовувати це треба до оголошення тендеру, а не після підписання договору.

Повний текст — Мінрегіон →

ДБН В.2.2-9

Громадські будівлі: базова рамка для всього, що не житло

Загальна рамка для адміністративних, офісних, торговельних, культурних будівель — тих, під які немає вужчої профільної норми. Звідси беруть підходи до доступності поверхів, до організації вертикального транспорту й до того, як шахта уживається зі шляхами евакуації. Корисно й тоді, коли будівля поєднує кілька функцій одразу і жоден профільний документ не накриває її повністю.

Кому знадобиться: Балансоутримувачі адмінбудівель, тендерні комітети, проєктувальники

Коли для вашого типу об'єкта є окремий ДБН — лікарня, школа, готель, — проєктувальник орієнтується насамперед на нього. Яка норма головніша у спірному випадку, вирішує не замовник у тендерній документації, а автор проєкту.

Повний текст — Мінрегіон →

ДБН В.2.2-10

Лікарні: ліфт як частина медичного процесу

У лікарні ліфт перевозить не пасажира, а пацієнта — на каталці, з супроводом, іноді з апаратурою. Тому профільна норма дивиться ширше за габарит кабіни: як розділити потоки пацієнтів, персоналу, чистих матеріалів і відходів, як забезпечити доступ до операційного блоку та реанімації, наскільки критична зупинка обладнання. Технічне завдання інженеру відділу капітального будівництва розумно писати після того, як ці питання закриті проєктом, а не паралельно з ним.

Кому знадобиться: Інженери капітального будівництва лікарень, головні лікарі, тендерні комітети

Найчастіша помилка в тендерах медзакладів — у документації написано «пасажирський ліфт», а закладу потрібен ліжковий. Це інша кабіна, інші двері й інші гроші, тож виправляти доводиться вже на постачанні.

Повний текст — Мінрегіон →

ДБН В.2.2-41

Висотні будівлі: ліфт стає частиною системи безпеки

Для висотних будівель передбачена окрема норма — на великій висоті евакуація самими сходами перестає працювати. Ліфтова частина тут уже не окремий розділ проєкту: вона ув'язується з протипожежними, електричними та інженерними рішеннями будівлі в одне ціле. Питання пожежних ліфтів і зон безпеки виникає саме на цьому рівні.

Кому знадобиться: Замовники й проєктувальники висотного будівництва, служби експлуатації

Ліфтові рішення у висотці узгоджують на старті проєктування, разом із протипожежним розділом. Доробляти їх наприкінці означає переробляти шахти й електрику.

Повний текст — Мінрегіон →

ДБН В.2.2-3

Школи: щоб учень на візку потрапив туди, де йде урок

У закладах освіти на перший план виходить інклюзія: учень на візку має дістатися поверхів і приміщень, де відбувається навчання. Залежно від об'єкта це закривають ліфтом або підйомною платформою — вибір роблять на проєкті, а не в кошторисі. Ще одна особливість школи: будівля повна дітей, і доступ сторонніх до обладнання доводиться обмежувати жорсткіше, ніж у житловому будинку.

Кому знадобиться: Відділи освіти, директори шкіл, замовники реконструкції навчальних корпусів

У школах обладнання страждає не так від зносу, як від дитячої цікавості. Антивандальне виконання й керування із замком — не забаганка постачальника.

Повний текст — Мінрегіон →

ДБН В.2.2-4

Дитячі садки: частіше платформа, ніж ліфт

Дошкільні заклади здебільшого малоповерхові, тож питання звучить не «скільки ліфтів», а «як забезпечити доступність». Найчастіше відповідь — підйомна платформа для дитини на візку або для батьків, які не подолають сходи. Окрема тема — харчоблок: переміщати їжу й посуд між поверхами має малий вантажний ліфт, людей ним не возять.

Кому знадобиться: Відділи освіти, керівники ЗДО, замовники капремонтів садків

Підйомна платформа — це теж підіймальне обладнання. Її обслуговують і ведуть на неї документацію, а не монтують і забувають до першої перевірки.

Повний текст — Мінрегіон →

ДБН В.2.2-20

Готелі: гості окремо, білизна й персонал окремо

Готель має два різні потоки, і норма на цей тип будівель виходить саме з такого поділу. Гості рухаються між номерами та громадськими зонами, служби возять білизну, харчування, багаж і прибирання. Додається доступність номерів для гостей з інвалідністю та узгодження з евакуаційними рішеннями. Скільки ліфтів і якого призначення потрібно, залежить від місткості й категорії закладу — це рахують у проєкті, а не на етапі «здається, вистачить одного».

Кому знадобиться: Власники й інвестори готелів, проєктувальники, управителі

Розділити гостьовий і службовий потоки дешево тільки на папері, до початку будівництва. Додавати другий ліфт у готовий готель — це повноцінні будівельні роботи із зупинкою частини номерів.

Повний текст — Мінрегіон →

ДБН В.2.2-18

Інтернати й соціальні заклади: обладнання, без якого відділення не працює

Будинки-інтернати, заклади для людей похилого віку, реабілітаційні центри мають мешканців, які сходами не ходять узагалі. Норма враховує це і в щоденному режимі, і в аварійному: габарити кабіни під ліжко чи візок із супроводом, доступні маршрути, місця, де людина може дочекатися допомоги. Доступність тут не рядок в акті приймання, а умова, за якої заклад взагалі виконує свою функцію.

Кому знадобиться: Керівники соціальних закладів, департаменти соцзахисту, замовники ремонтів

Коли в такому закладі стає ліфт, зупиняється робота відділення. Тому строки реагування сервісу й наявність запчастин варто прописувати ще в технічному завданні, а не з'ясовувати по телефону в момент аварії.

Повний текст — Мінрегіон →

ДБН В.2.3-15

Паркінги: пасажирський ліфт і автомобільний підйомник — різні речі

Багаторівневий чи підземний паркінг ставить два різні завдання. Перше — підняти людину з рівня стоянки в житлову або громадську частину. Друге — за потреби перемістити між рівнями сам автомобіль. Окремий блок питань стосується того, щоб шахта й підходи до неї не стали каналом, яким дим і вогонь ідуть із паркінгу вгору.

Кому знадобиться: Забудовники з підземними паркінгами, служби експлуатації, проєктувальники

Автомобільний підйомник і пасажирський ліфт — різне обладнання, різні габарити й зовсім різні гроші. У завданнях на паркінги їх плутають регулярно, і виявляється це вже на кошторисі.

Повний текст — Мінрегіон →

ДБН В.2.5-56

Пожежна автоматика: що має статися з ліфтом за сигналом тривоги

Норма про системи протипожежного захисту цікава власнику будівлі одним: ліфт не живе окремо від пожежної сигналізації. За сигналом тривоги звичайна кабіна має керовано вийти з роботи й випустити людей, а не залишатися доступною для викликів. Для пожежних ліфтів передбачено окремий режим, яким користуються рятувальники. Практичний бік питання — кабель, налаштування і те, чия це зона відповідальності.

Кому знадобиться: Замовники будівництва, служби експлуатації, проєктувальники систем безпеки

Класика приймання: ліфт справний, сигналізація справна, а зв'язку між ними немає — ніхто не заклав кабель і не домовився, чий це обсяг робіт. Стик між підрядниками розписуйте письмово, до початку монтажу.

Повний текст — Мінрегіон →

ДБН В.2.5-23

Електрика під ліфт: живлення, захист, заземлення

Ліфт — це насамперед електроприймач, і як його живити, задає норма на електроустановки цивільних будівель: надійність живлення, окрема лінія, захисні апарати, заземлення, освітлення шахти та машинного приміщення. Для об'єктів із пожежними ліфтами додається живлення від резервного джерела — щоб обладнання працювало тоді, коли основного вже немає.

Кому знадобиться: Проєктувальники електрики, головні інженери, замовники модернізації

На модернізації стара мережа часто не тягне станцію з частотним приводом: потрібен інший кабель і інший захист. Електрику рахують до закупівлі обладнання, інакше проблема вилазить на пусконалагодженні, коли ліфт уже в шахті.

Повний текст — Мінрегіон →

ДСТУ-Н Б В.2.2-38

Настанова з пожежних ліфтів: відповідає на «як», а не на «чи потрібен»

Настанова щодо влаштування пожежних ліфтів відповідає на питання «як», а не «чи потрібен». Вона про технічну реалізацію: захищена шахта, простір перед ліфтом, живлення та керування, стикування з іншими системами будівлі. Це супровідний документ до вимог, які ставить ДБН на конкретний тип об'єкта, і читають його тоді, коли рішення вже прийняте.

Кому знадобиться: Проєктувальники, замовники висотних і громадських об'єктів

Підставу для пожежного ліфта шукайте в нормі на ваш тип будівлі, а не тут. Текст самої настанови ми не надаємо — стандарти видає і продає ДП «УкрНДНЦ».

Повний текст — каталог стандартів →

ДСТУ EN 81-72

Пожежні ліфти: чим вони відрізняються від звичайних

Стандарт європейського походження про ліфти, якими під час пожежі працюють рятувальники. Він задає, чим такий ліфт відрізняється від звичайного: захист шахти й підходу до неї, живлення, зв'язок із кабіною, стійкість обладнання до води, окремий режим керування, можливість вибратися з кабіни. Вимоги стосуються не лише машини, а й будівельної частини навколо неї.

Кому знадобиться: Проєктувальники, забудовники висотних будівель, служби експлуатації

Пожежний ліфт — не звичайний ліфт із табличкою. Інша шахта, інше живлення, інша будівельна частина, тому рішення приймають на стадії проєкту, а не під час закупівлі обладнання.

Повний текст — каталог стандартів →

ДСТУ EN 81-73

Поведінка звичайного ліфта під час пожежі

Про те, що має статися зі звичайним ліфтом, коли будівля отримала сигнал пожежної тривоги: кабіна їде на заздалегідь визначений поверх, випускає людей і припиняє обслуговувати виклики. Логіка проста — у пожежі ліфт стає пасткою, тож його виводять з роботи керовано. Стандарт платний, деталей режиму ми тут не переказуємо: з ними працює проєктувальник.

Кому знадобиться: Замовники нових ліфтів і модернізацій, служби експлуатації

Найпоширеніша плутанина в цій групі: 81-73 не робить ліфт пожежним. Замовивши опцію «режим пожежної небезпеки», ви не закрили вимогу щодо пожежного ліфта, якщо така вимога до вашої будівлі є.

Повний текст — каталог стандартів →

Охорона праці та експлуатація обладнання

Ліфт у житловому будинку чи лікарні — не побутова техніка. Держава ставить його в один ряд із кранами й посудинами під тиском: обладнання підвищеної небезпеки. Наслідок простий. Експлуатувати ліфт «просто так» не вийде — потрібні навчені люди, договір з організацією, яка має право на такі роботи, і папери, що підтверджують і перше, і друге.

Акти в цій групі — суміжні. Технічний регламент ліфтів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017 р. № 438, стосується нового обладнання, яке вводять в обіг. НПАОП 0.00-1.02-08 — того, як ліфт живе далі: монтаж, експлуатація, ремонт, модернізація. А тут зібрано те, що діє паралельно з обома: допуск підрядника до робіт, навчання персоналу, електрогосподарство будівлі.

Найпоширеніша помилка голови ОСББ — вважати, що з підписанням договору всі обов'язки перейшли до підрядника. Частина справді перейшла: огляди, ремонти, кваліфікація електромеханіків. Але власник лишається власником. За ним — рішення про зупинку ліфта, гроші на ремонт, зберігання документації, призначення відповідальної особи й контроль за доступом у машинне приміщення. І окремо електрика: на перевірках спотикаються саме на ній — кабіна їздить, а схем і протоколів вимірювань немає.

Перелік устатковання підвищеної небезпеки

Чому ліфт — обладнання підвищеної небезпеки і що це змінює для власника

Держава веде окремий перелік обладнання, поводження з яким контролює жорсткіше за звичайне: ліфти, ескалатори й підйомні платформи в ньому є. Для власника це означає, що виконавця робіт не візьмеш «з вулиці». Допуск підрядника до таких робіт і кваліфікацію його людей регулює окремий порядок, який за останні роки переглядали не раз. Тому перед договором дивіться не на формулювання в комерційній пропозиції, а на самі документи — і на дату їх видачі.

Кому знадобиться: ОСББ, управителі будинків, тендерні комітети — на етапі вибору підрядника

У тендерній документації вимогу до підрядника часто пишуть загальними словами, і потім важко відхилити учасника, у якого потрібного немає. Просіть копії документів і звіряйте, чи охоплюють вони саме ваш вид робіт: монтаж, обслуговування та модернізація — різні позиції, і наявність однієї не означає наявності іншої.

Повний текст — Законодавство України →

НПАОП 0.00-4.12-05

Навчання з охорони праці: кого вчити і чим це підтверджують

Той, хто обслуговує ліфт, і той, хто керує такими роботами, проходять навчання з питань охорони праці та перевірку знань у комісії. Стосується це не лише електромеханіків, а й посадових осіб: голови ОСББ, керівника установи, працівника, призначеного відповідальним за справний стан обладнання. Підтвердження — протокол комісії та посвідчення. Навчання не разове, його повторюють; періодичність залежить від посади й характеру робіт, тож строк дивіться у самому посвідченні.

Кому знадобиться: Керівники ОСББ, головні інженери лікарень і шкіл, відповідальні за електрогосподарство

Типова картина: у підрядника посвідчення в порядку, а з боку замовника не призначено нікого. Питають же насамперед про відповідальну особу власника будівлі. Її призначають наказом і теж навчають — інакше з боку власника ліфтом формально не опікується ніхто.

Повний текст — Законодавство України →

ПТЕЕС

Електрика ліфта — це теж господарство власника

Ліфт живиться від мережі будівлі, тож поряд із ним у полі зору опиняються ввідний пристрій, кабельні лінії, заземлення, освітлення шахти й машинного приміщення. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів описують, як власник утримує це господарство: відповідальна особа, схеми, журнали, огляди, вимірювання. Ліфт може бути технічно справним, але якщо електрогосподарство ведеться абияк, питання адресують власникові, а не сервісній організації — якщо тільки договір не передбачає іншого.

Кому знадобиться: Власники й балансоутримувачі будівель, служби головного інженера

Найчастіша знахідка — протоколи вимірювань опору заземлення та ізоляції, яких ніхто не бачив роками. Їх просять і на перевірці, і коли ліфт пускають у роботу після модернізації. Замовляти їх нашвидкуруч за тиждень до пуску — найгірший зі сценаріїв.

Повний текст — Законодавство України →

НПАОП 40.1-1.32-01

Електрообладнання спеціальних установок: документ для стадії проєкту

Це документ проєктувальника й монтажника, а не того, хто щодня експлуатує ліфт. Він про влаштування електрообладнання там, де умови особливі: вологість, підвищена небезпека ураження струмом, тіснота. Машинне приміщення, шахта, приямок — саме такі місця. Власникові це важить на етапі капремонту чи модернізації: якщо електричну частину проєкту зробили без огляду на такі вимоги, переробляти доведеться вже змонтоване — за свої гроші й зі зсувом строків.

Кому знадобиться: Замовники модернізації та нового монтажу, відділи капітального будівництва

Коли ліфт ставлять у приставну шахту, живлення часто ведуть по фасаду або в землі. Вимоги до прокладання й захисту там інші, ніж усередині будинку. Це варто закласти в завдання на проєктування одразу, а не з'ясовувати вже на майданчику.

Повний текст — Законодавство України →

Коротко й по суті

Що питають найчастіше

Хто відповідає за ліфт у багатоквартирному будинку — ОСББ, управитель чи обслуговуюча організація?

Відповідальність за стан обладнання лежить на власникові: на співвласниках в особі ОСББ або на управителі, якщо будинок переданий йому за договором. Договір з обслуговуючою організацією цю відповідальність не знімає, він лише розподіляє роботу. Ми відповідаємо за технічний стан у межах договору, ви — за те, щоб договір узагалі був, щоб машинне приміщення було замкнене й сухе, а заявки не лежали місяцями. Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів вимагають ще й призначити наказом працівника, відповідального за організацію експлуатації. Це конкретна людина з прізвищем, а не рядок у протоколі зборів.

Ліфту виповнилося 25 років. Його обов'язково міняти?

Не автоматично. Цифра, яку всі називають, — це призначений строк служби з паспорта обладнання, а не дата вироку. Коли він вичерпаний, далі експлуатувати ліфт «за замовчуванням» не можна: потрібне експертне обстеження. За його результатами визначають, чи можлива подальша експлуатація, на який період і за яких умов — зазвичай з переліком обов'язкових замін. Іноді обстеження показує, що дешевше замінити, ніж тягнути. Іноді навпаки. Тому послідовність така: спершу паспорт і висновок обстеження, потім рішення співвласників і кошторис, а не навпаки.

Чи можемо ми обслуговувати ліфт власними силами? У нас є свій електрик.

Ні, і питання не в кваліфікації вашого електрика. Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів побудовані так, що монтаж, ремонт, реконструкцію, модернізацію та технічне обслуговування виконує організація, яка має для цього право, оснащення й атестований персонал. Власними силами ви цілком можете тримати в порядку машинне приміщення, освітлення й підходи, вести журнал заявок, стежити, щоб двері не підпирали цеглиною і щоб у шахту не зливали воду після миття сходів. Усе, що всередині шафи керування й у шахті, — не ваша зона.

Чим модернізація відрізняється від заміни з погляду документів?

Заміна — це нове обладнання, яке вводиться в обіг. Тут працює Технічний регламент ліфтів і компонентів безпеки для ліфтів, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 21 червня 2017 р. № 438: постачальник проходить оцінку відповідності, наносить маркування, передає вам декларацію та паспорт. Модернізація — це втручання в уже змонтований ліфт, і вона живе за правилами експлуатації, НПАОП 0.00-1.02-08: проєкт, роботи спеціалізованою організацією, випробування, записи в паспорт. Замовники регулярно змішують ці два шляхи в тендерній документації, а потім не можуть закрити акт. Визначайтеся на етапі технічного завдання.

Хто вводить новий ліфт в експлуатацію після монтажу?

Не монтажник сам собі. Після завершення монтажу проводять приймальні випробування, а в експлуатацію ліфт вводить власник — за участю монтажної організації та в порядку, встановленому законодавством про охорону праці, з реєстрацією в органі державного нагляду. Ваша роль як замовника — зібрати комплект: паспорт, декларацію відповідності на нове обладнання, виконавчу документацію, наказ про відповідальних осіб, договір на обслуговування. Найчастіша затримка на цьому етапі виникає не через техніку, а через один документ, якого немає. Комплект варто перевірити ще до того, як підписано акт виконаних робіт.

Що таке спеціалізована організація і навіщо з нею договір, якщо ліфт новий?

Це організація, персонал і оснащення якої дозволяють виконувати роботи з ліфтами за правилами: обслуговування, ремонт, монтаж, модернізацію. Договір потрібен з першого дня експлуатації, а не з моменту першої поломки. Ліфт без обслуговування формально не має права працювати, і це одне з перших питань під час будь-якої перевірки. Гарантія виробника договір не замінює: вона покриває дефекти обладнання, а не щоденний огляд, змащення й перевірку запобіжних пристроїв. Для нового ліфта обсяг робіт менший, ніж для зношеного, але сам договір однаково обов'язковий.

У нас підйомна платформа для людей з інвалідністю. На неї теж поширюються ці вимоги?

Так. Підйомна платформа — це підйомне обладнання, а не «пристрій на сходах». Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів охоплюють підйомники та їх складові частини, тож платформі потрібні паспорт, відповідальна особа, обслуговування спеціалізованою організацією й ведення документації. На нове обладнання, що вводиться в обіг, поширюються вимоги щодо оцінки відповідності та маркування. Типова помилка: платформу купують окремою позицією «для доступності», монтують силами будівельників і залишають без договору. Через рік її просто вимикають, бо немає кому обслуговувати й нікому відповідати.

Ліфт не пройшов обстеження. Що з ним робити далі?

Експлуатацію зупиняють, і це не рекомендація. Далі власник обирає один з двох шляхів на підставі висновку: усунути виявлені невідповідності й повторно підтвердити придатність або виводити ліфт з експлуатації та планувати заміну чи модернізацію. Рішення оформлюється документально, з відповідними записами і повідомленням обслуговуючої організації. Кабіну знеструмлюють, двері шахти блокують, на поверхах вішають оголошення. Найгірший варіант, який ми бачимо регулярно, — «хай поки що поїздить до зборів». За наслідки роботи в такому режимі відповідає власник, а не той, хто робив обстеження.

Де взяти повний текст ДСТУ на ліфти? В інтернеті лише уривки.

Національні стандарти в Україні платні. Їх видає й розповсюджує ДП «УкрНДНЦ», там же купують чинну редакцію або замовляють довідку про чинність. Повних текстів ми не публікуємо й копії не розсилаємо — це не наша власність. Для тендерної документації зазвичай достатньо коректного посилання на позначення стандарту, без переписування його змісту в технічне завдання: так ви не ризикуєте зацитувати редакцію, яку вже замінили. Перевірити, чи не з'явилася новіша версія стандарту, на який ви послалися, теж можна через каталог УкрНДНЦ.

Технічний регламент чи НПАОП — за яким документом працювати нам?

Найімовірніше, за обома, але на різних етапах. Технічний регламент, чинний з 5 січня 2018 року й розроблений на основі Директиви 2014/33/ЄС, стосується нових ліфтів, що вводяться в обіг: хто відповідає за відповідність, як вона підтверджується, що має бути в маркуванні й супровідних документах. НПАОП 0.00-1.02-08, чинний з 18 жовтня 2008 року, стосується того, як обладнання монтують, експлуатують, ремонтують і модернізують далі. Купуєте новий ліфт — дивіться регламент. Живете з уже змонтованим — дивіться правила експлуатації. Плутанина між цими стадіями і є найпоширенішою помилкою.

Одне застереження

Ми ліфтова компанія, а не юридична консультація. Усе, що тут написано, — це те, як норми виглядають з боку інженера, який щодня працює з обладнанням і документами до нього. Для рішень, від яких залежать гроші чи відповідальність, звіряйтеся з чинною редакцією акта за посиланням і, де потрібно, з юристом.

Якщо у вас конкретна ситуація з конкретним ліфтом — напишіть нам. Розберемо по суті: часто питання, яке виглядає юридичним, насправді вирішується висновком обстеження або правильно складеним технічним завданням.

Порахуємо ваше обладнання безкоштовно

Оберіть, що потрібно — інженер зв’яжеться протягом робочого дня, підбере модель і порахує вартість.

Або просто зателефонуйте: +38 (050) 585-39-28 ·+38 (063) 283-31-48 ·+38 (096) 901-76-50