Що насправді вирішує, чи буде шахта
Перше — стіна. Шахта тримає себе сама, але примикає до будівлі, а на кожній зупинці в зовнішній стіні зʼявляється дверний проріз. Для цегляної стіни старого будинку це втручання в несучу конструкцію: потрібні перемички, іноді підсилення простінків, а перед тим — обстеження. Фактичну міцність кладки видно з обстеження, а не з паспорта будинку.
Друге — те, що під землею. Під шахту йде фундамент, під кабіну — приямок, і обидва опиняються в ґрунті просто під фасадом. Саме там найчастіше і знаходяться сюрпризи: водогін, каналізація, теплотраса, кабелі, дренаж, який колись зробили «як вийшло». Винесення мережі — це окремий проєкт, окремі погодження й окремі гроші, яких у бюджеті замовника зазвичай немає. Тому місце під приямок ми дивимось на першому ж виїзді, а не тоді, коли договір уже підписаний.
Третє — дозвільна частина. Прибудова змінює зовнішні габарити будівлі, тож це не поточний ремонт, а реконструкція: проєкт і погодження з органом містобудування та архітектури. Там, де забудова під охороною, до містобудівників додається орган охорони культурної спадщини, і тоді інакше формулюється сам предмет: у Чернівцях на вул. Грушевського, 1 наш договір названо ремонтно-реставраційними роботами з пристосування будівлі для доступності, а не будівництвом.
Четверте, і про це варто знати наперед: строк узгоджень регулярно виявляється довшим за строк монтажу. Замовник рахує тижні по будівельних роботах, а календар зʼїдають обстеження, проєкт, експертиза й погодження. Саме тому строк ми фіксуємо після обстеження й проєктного опрацювання, а не на етапі першої розмови.